Дизайн інтер’єру – це бізнес, який створює естетику та функціональність простору. Дизайнери інтер’єру – професіонали, які контролюють цей процес.
Дизайнери інтер'єру планують простір, виходячи з потреб і вподобань клієнта. Вони використовують програми автоматизованого проектування та співпрацюють з архітекторами та підрядниками, щоб контролювати проект. Кінцеві етапи дизайну інтер’єру включають оздоблення, наприклад колір стін, підлогу, шафи та меблі.
Історія дизайну інтер'єру
Хоча сучасний дизайн інтер’єру з’явився на початку 1900-х років, перші свідчення про дизайн інтер’єру відносяться до Стародавнього Єгипту. Ранні єгиптяни використовували шкури тварин, скульптури, урни та текстиль для прикраси своїх будинків з глини.
Римляни та греки доповнили давньоєгипетський стиль, використовуючи куполоподібні дахи на громадських будівлях. Вони також створювали вишукані дерев’яні меблі, настінні розписи та гобелени. Вишуканий декор означав достаток і статус.
У темні віки декор повернувся до мінімалізму через піднесення християнської церкви. Упродовж цього періоду будинки з дерев’яними панелями та простими меблями були стандартними.
У 12 столітті готичний стиль поширився Європою з акцентом на глибокий, драматичний колорит. Але лише в 15 столітті французькі архітектори створили будинки з чудовими деталями, зокрема мармуровою підлогою та вишуканою дерев’яною обробкою.
Після стилю французького Відродження настав період бароко, який призвів до екстравагантного та офіційного декору. Пішов стиль Рокко, який був схожим, але більш жіночним. Потім, у 18 столітті, неокласичний стиль закріпився. Неокласичний дизайн містить традиційні елементи, які все ще поширені в будинках сьогодні.
Після періоду неокласицизму стилі в Сполучених Штатах і Європі швидко поширювалися та змінювалися. Були вишукані вікторіанські дизайни, прості прерії та сучасні стилі середини століття, акцент на майстерності через рух мистецтв і ремесел тощо.
У той час як у попередні століття дизайнерами інтер’єрів користувалися лише особи королівської сім’ї та багатії, у 19 столітті все змінилося. Європейці та американці середнього класу мали доступ до дизайну інтер’єру, який поширений і сьогодні.
Що таке дизайнер інтер'єру: кваліфікація та навички
Дизайнери інтер’єру працюють із житловими та комерційними клієнтами, щоб планувати та проектувати простір. Замість того, щоб займатися декоруванням, дизайнер інтер’єру може допомогти з реконструкцією, використанням програм САПР, забезпеченням відповідності проекту будівельним нормам і співпрацею з архітекторами, підрядниками та постачальниками.
Комерційний дизайнер інтер’єру допоможе компаніям створити професійний простір, включивши в дизайн свій логотип і кольори. Існують також «дизайнери інтер’єру, що базуються на фактах», які планують приміщення на основі науки. Ці дизайнери найбільш поширені для бізнес-проектів, таких як заклади охорони здоров’я.
Кваліфікація, щоб стати дизайнером інтер’єру, неоднакова у Сполучених Штатах. Натомість кожен штат має різні вимоги, одні суворі, інші м’які.
Однією з найпоширеніших кваліфікацій, щоб стати дизайнером інтер’єру, є складання кваліфікаційного іспиту Національної ради з дизайну інтер’єру (NCIQS). Щоб отримати право на іспит, абітурієнти повинні мати ступінь молодшого спеціаліста, бакалавра або магістра чи сертифікат залежно від штату. Вони також повинні мати від 3520 до 7040 годин досвіду.
Наразі 25 штатів не потребують ліцензії чи реєстрації для роботи дизайнером інтер’єру. Однак вони можуть обмежити, чи може особа називати себе «дизайнером інтер’єру з ліцензією» або «зареєстрованим дизайнером інтер’єру».
Якщо ви плануєте співпрацювати з дизайнером інтер’єру, вивчіть правила вашого штату, перш ніж найняти когось.
Процес дизайну інтер'єру
Хоча процес дизайну інтер’єру може відрізнятися залежно від типу та обсягу проекту, існує п’ять етапів, які включають:
Програмування/Стратегічне планування Етап схемного проектування Розробка проектування Будівництво та контрактні документи Адміністрування будівництва
Ось що відбувається на кожному етапі процесу дизайну інтер’єру:
Програмування – дизайнер інтер’єру зустрінеться зі своїми клієнтами, щоб оглянути простір і обговорити ідеї та цілі. На цьому етапі дизайнер проведе вимірювання та обговорить обсяг проекту. Фаза схематичного проектування – дизайнер придумує та представляє кілька ідей клієнту. На цьому етапі дизайнер інтер’єру також вивчає будівельні та зональні норми. Крім того, клієнти можуть ознайомитися зі зразками підлогових покриттів, матеріалів і текстилю. Розробка дизайну – після прийняття рішення щодо дизайну дизайнер інтер’єру та клієнт завершать вибір матеріалу та планування. Будівельні та контрактні документи – дизайнер інтер’єру надасть остаточні креслення з усіма специфікаціями, а потім прийме пропозиції від підрядників. Адміністрування будівництва – Адміністрування будівництва – це те ж саме, що й управління проектом. На цьому етапі дизайнер інтер’єру спостерігатиме за будівництвом простору, вносячи зміни та адаптуючи, якщо це необхідно.
Після цих п’яти етапів процесу проектування будуть доставлені останні деталі, такі як меблі.
Що таке дизайн інтер’єру проти декорування інтер’єру
Хоча деякі використовують терміни дизайнер інтер’єру та декоратор інтер’єру як синоніми, вони різні. Дизайнери інтер’єру розуміють і контролюють усі аспекти простору, як-от функції, коди зонування та управління проектом. Декоратор інтер’єру зосереджується на стилі та естетиці простору. Декоратори інтер'єру не змінюють структурне положення приміщення.
У багатьох штатах дизайнери інтер’єру повинні мати вищу освіту та сертифікат. Однак для декораторів інтер’єрів немає жодних вимог до навчання чи отримання сертифікату.
Якщо вам подобається наша сторінка, поділіться нею з друзями & Facebook
