Розчин – це будівельний матеріал, який складається з цементу, дрібного піску, вапна та води. Розчин найчастіше використовується для скріплення цегли, каменю та інших будівельних елементів. Він діє як клей, який забезпечує структурну цілісність і міцність, що є важливим при об’єднанні невеликих елементів. Міномет допомагає цим елементам створити міцний захисний бар’єр і сформувати їх у єдині структури, здатні витримати випробування часом.
Склад розчину
Основним компонентом розчину є цемент, як правило, звичайний портландцемент, який являє собою суміш вапняку і глини. Виробники додають пісок для поліпшення легкоукладальності суміші і надання їй деякої об’ємності. Процес гідратації починається, коли вони додають воду до суміші. Гідратація – це хімічна реакція, яка допомагає йому затвердіти та створити зв'язок, який забезпечує адгезійні властивості.
У той час як звичайний портландцемент є основною в’яжучою речовиною в розчині, різні типи розчинів використовують інші в’яжучі речовини, включаючи полімери, гідравлічне вапно та пуцоланові матеріали, такі як вулканічний попіл. Будівельники вибирають різні типи розчинів, виходячи з їх якості та застосування, для якого вони призначені.
Будівельники зазвичай змішують розчин на місці, щоб підібрати суміш для різних застосувань і залежно від бажаної міцності та консистенції. Вони наносять його між цеглою та камінням, щоб створити бар’єр між блоками та змусити їх злипатися. Розчин висохне та затвердіє з часом у процесі, який називається твердінням. Після затвердіння він створює міцний і стійкий до погодних умов бар’єр.
Для непрофесіоналів також існує готовий розчин. Ця розчинна суміш позбавляє від необхідності вимірювання та змішування. Існують різні типи попередньо змішаних розчинів, які підходять для широкого спектру застосувань. Ці суміші зручні та мають постійну якість.
Якості розчину
Розчин має властивості, які сприяють його ефективності та функціональності. Це ті якості, на які шукають муляри, коли обдумують, який тип розчину використовувати для конкретних робіт.
Працездатність
Міномет повинен мати хорошу технологічність, що означає, що ним повинно бути легко маніпулювати, поводитися з ним і розміщувати його для конкретного завдання. Мейсон має бути досить гнучким, щоб його можна було розкласти та надати формі без зайвих зусиль.
Адгезія
Розчин повинен добре прилипати до поверхні матеріалу, який він скріплює. Зв’язок, який він утворює з будівельними елементами, повинен пережити роз’єднання та дислокацію з часом, щоб забезпечити міцність конструкції чи будівлі.
Сила
Розчин повинен мати достатню міцність, щоб витримувати навантаження, які на нього покладаються. Склад, процес твердіння і співвідношення цементу і піску допомагають визначити міцність того чи іншого виду розчину. Для різних застосувань потрібні розчини різної міцності.
Довговічність
Оптимальний будівельний розчин зможе протистояти різноманітним умовам навколишнього середовища та зберегти свою цілісність протягом тривалого часу. Він повинен протистояти погодним умовам, циклам заморожування-розморожування, хімічним реакціям та іншим шкідливим факторам.
Водотривкість
Розчин повинен мати деяку стійкість до води, щоб протистояти проникненню вологи. Це життєво важливо для збереження структурної цілісності будь-якої зовнішньої будівлі, яка зазнає впливу дощу, вологості та інших форм вологи.
Контроль усадки
Розчин повинен мінімізувати усадку, яка відбувається під час процесу твердіння, щоб уникнути розтріскування та зберегти свою міцність. Відповідний час затвердіння та належні методи затвердіння допоможуть розчину витримати усадку.
Колір і естетика
Виробники можуть складати розчин різних кольорів і текстур, щоб підвищити візуальну привабливість конструкції.
Використання розчину
Розчин має численні застосування в будівництві та кладці.
Цегляна кладка – муляри використовують розчин для з’єднання цегли між собою для будівництва стін, будівель та інших цегляних конструкцій. Розчин скріплює цеглини разом, створюючи міцний і довговічний блок. Кам’яна кладка – розчин використовується для з’єднання та закріплення каменів різних типів і форм у цілісну структуру та підвищення естетики каменю. Блокова кладка – будівельники використовують розчин для з’єднання бетонних блоків або порожнистих блоків під час створення фундаментних конструкцій, перегородок і несучих стін. Розчин допомагає забезпечити правильне вирівнювання, міцність і довговічність конструкції. Штукатурка – розчин використовується для штукатурки внутрішніх і зовнішніх стін, щоб зменшити їх проникність і забезпечити гладку і рівну обробку стін і стелі. Штукатурка допомагає вирівняти нерівності, заповнити щілини, покращити зовнішній вигляд поверхні. Повторне загострення – загострення відноситься до сітки розчину між цеглою. Муляри використовують розчин для кріплення, але оскільки розчин є найслабшою частиною цегляної стіни, з часом він руйнується і потребує ремонту. Повторне наведення відноситься до процесу видалення старого розчину та заміни його новим. Укладання плитки – для приклеювання та з’єднання плитки на стінах, прилавках і підлозі використовується особливий різновид розчину, який називається тонкотверділим розчином. Розчин допомагає створити зв’язок між плитками та прикріпити їх до основи. Будівництво димоходу – розчин є життєво важливим для створення високих і вузьких конструкцій, які відводять тепло та дим від каміна. Розчин може витримувати інтенсивну спеку та гази, що виділяються камінами та системами опалення. Гідроізоляція – деякі розчини містять добавки або мають спеціальну формулу для створення водонепроникності. Будівельники використовують розчин для гідроізоляції підвалів, створення басейнів та інших конструкцій, які піддаються впливу води.
Способи нанесення розчину
Будівельники, муляри та домашні майстри використовують різні методи для нанесення розчину на свої конструкції. Спосіб нанесення залежить від типу розчину та структури.
Кельмовий метод
Кельмовий метод є найпоширенішим способом нанесення розчину. Для цього методу будівельник або муляр використовуватиме металевий інструмент, який називається кельмою, щоб зачерпнути розчин із розчину, а потім розкласти його на поверхні або між блоками розчину. Муляри використовують плоску сторону кельми для розподілу та формування розчину.
Вказівний метод
Штукування – це процес ремонту або заповнення розчином швів у цегляних конструкціях. Для цієї техніки мулярі використовують спеціальний інструмент, який називається кельмою. Вони використовують цей інструмент, щоб втиснути розчин у шов і розгладити його, щоб створити цілісність із наявним розчином.
Метод упаковки
Укладання в мішки є звичайним методом нанесення на вертикальні або накладні поверхні. У цій техніці будівельний розчин поміщають у мішок, а потім стискають, щоб видавити розчин через невеликий отвір. Цей метод забезпечує висококонтрольоване застосування. Пізніше каменярі можуть використовувати кельму, щоб згладити розчин або надати йому форму відповідно до простору.
Спосіб обприскування
Для великомасштабних проектів або окремих застосувань розчин наноситься за допомогою розпилювача розчину або насоса для розчину. Цей метод передбачає розпилення розчину на поверхню за допомогою стисненого повітря або механічного насоса. Розпилення забезпечує швидке, ефективне та рівномірне покриття. Цей спосіб поширений для ліпнини або штукатурки.
Спосіб нанесення масла
Метод нанесення масла є звичайним для нанесення розчину в проектах плитки. Цей метод передбачає нанесення тонкого шару розчину, який називається масляним шаром, на тильну сторону плитки за допомогою кельми. Це забезпечує міцне зчеплення між плиткою та основою.
Якщо вам подобається наша сторінка, поділіться нею з друзями & Facebook
